Слідами Павленка: пошуковий похід

22 листопада 2020 р. колектив учнів гуртка «Історики-краєзнавці» райСЮТур здійснив туристсько-історичну розвідку місця знаходження т. зв. «Софійського саду» Якова Павленка. Більшості городищан та багатьом мешканцям України відомі імена мліївських помологів Левка та Володимира Симиренків. Проте майже ніхто не чув про їхнього колегу і земляка, теж визначного садівника Якова Павленка, який жив і творив в один час із Левком Платоновичем.

Яків Трохимович народився в Набоковому, закінчив Уманське училище землеробства та садівництва, далі працював садівником у маєтку Катерини Балашової під керівництвом управителя М. Філіпченка. Навколо Городища Павленко заложив чотири сади: два промислові розплідники саджанців – один у Катерушиному на північно-східній околиці міста, другий біля с. Матусів. У Дирдиному хуторі заложив особливий маточний сад і розсадник підщеп. Проте, така надзвичайно продуктивна діяльність Якова Трохимовича була б неможливою без його першого саду – «Софійського», який він створив на неродючих і малопридатних для садівництва схилах «Заячої балки», що тягнеться за північною околицею Городища. Тут Павленко 132 роки назад (1888 р.) висадив 6 тисяч (!) саджанців.

За спогадами старожилів залишки цього саду існували ще 40 років тому. Тож краєзнавці вирішили відшукати історичний сад Павленка. Похід розпочався від автостанції, далі рушили в сторону піщаного кар’єру, перейшли залізничні колії, та повернули праворуч. По ліву сторону вул. Заслонова, крайньої від поля і міста, гуртківці виявили довгі яри, порослі деревами та чагарником. Серед порід траплялися й плодові. Можливо, це - залишки саду Я. Павленка, бо решта навколишніх полів тепер розорані. Шукаючи продовження саду, група дісталася крайньої північної точки міста, де зараз тривають будівельні роботи великого дорожнього моста. Оглянувши незвичайне для Городища спорудження транспортної розв’язки, гуртківці вийшли на прилеглі вулиці, що тягнуться праворуч корсуньської магістралі. По дорозі виявили невідомий досі історичний будинок залізничників 1912 р. Далі вулицею Садовою дісталися садів, що належать Мліївській садстанції. За переказами, на цьому місці теж були сади Павленка, тепер значно оновлені та досаджені. На галявині посадки зробили головний привал, де поїли, відпочили та зігрілися біля багаття.

Загалом маршрут походу склав 7 км, та дві години ходу. Всього на повітрі перебували майже чотири години. Ще раніше, історики-краєзнавці досліджували та відшукали Павленковий сад у Катерушиному, тепер знайшли залишки «Софійського», залишилося дістатися найвідомішого саду Якова Павленка між селами Петропавлівка і Дирдин. Для цього вже намітили маршрут наступного походу.