Краєзнавча екскурсія Городищиною

Поїздка 28.12.2020 року вихованців гуртка «Історики-краєзнавці» районної станції юних туристів до п’яти населених пунктів південно-східної Городищини була присвячена прощанню з Городищенським районом як окремою адміністративною одиницею, час існування якої спливає з початком нового 2021 року. Досліджуючи рідний край вже другий рік поспіль, юні краєзнавці відвідали з екскурсіями та експедиціями 11 населених пунктів району, деякі з них двічі. Проте залишалося ще 10 сіл і селищ, у яких гуртківці ще не потрапляли. Продовжуючи власні традиції, вихованці вибрали новий експедиційний маршрут до закинутих малих сіл Городищенського краю, а також залізничної станції - селища Цвіткове.

Мандрівка розпочалася з Орловця. Хоча у цьому селі краєзнавці вже були, Орловець заслуговує, щоб до нього повертатися ще не раз. Спочатку діти зустрілися з учителем історії місцевої школи, яка розповіла про невідомі досі історичні місця та пам’ятки, у т. ч. про підземний хід та панський маєток, перетворений спочатку на церкву, а пізніше клуб. Далі гуртківці оглянули саму будівлю будинку культури, відмічаючи риси колишньої церкви. Поряд на купі бою знайшли покинуту давню цеглину, яку пізніше передали в музейну експозицію станції туристів. Крім того, туристи оглянули Орловецьку школу, пам’ятний знак капітану І. Гладишу, що загинув в Афганістані, відшукали у селі ще дві невідомі й гарно збережені історичні будівлі.

Далі група туристів відвідала два малих села – Калинівку і Ксаверове, схожих, і одночасно відмінних між собою. Схожих долею, бо обидва залишилися поза зручними транспортними шляхами, і стали в наш час майже відрізаними від Городища та решти світу. Через те й зменшується населення щороку. Незважаючи на це, обидва села мають охайні і впорядковані центральні вулиці та інфраструкутру. Єдине, у чому програє Ксаверове – це те, що в селі вже кілька років, як закрили школу, а Калинівський НВК ще діє. Але чи довго? Хочеться вірити, що так. Крім того, у Ксаверовому відчувається велика любов місцевих жителів до свого села та його традицій. З усього району лише в цьому селі встановлено меморіальну дошку на честь учасників Української революції 1917–1921 рр. – братів Блажевських. Цікавим також для дітей і дорослих було побачити у Ксаверовому та навіть приміряти стародавню суконну чоловічу свиту, а ще оглянути бібліотеку та чудові квіткові картини художниці з Білої Церкви Алли Преображенської-Ронікер, дідусь якої, теж художник, проживав у 1930-х рр. у Ксаверовому. Наостанок варто згадати, що саме ксаверівська новорічна ялинка, видалася гуртківцям найкращою серед інших, які зустрічалися в селах.

Далінаша дорога пролягла до селища Цвіткове. Їхати туди довелося через Смілянський район, с. Ленське. Потрапивши у залізничне депо, опинилися у прохолодній, але дружній компанії із трьома величезними старими паровозами. Інженер провів гуртківцям тривалу екскурсію, розказавши і показавши основні вузли, принцип роботи та особливості кожного паровоза: 1936, 1942 і 1949 рр. Крім старої техніки, діти оглянули сторічне приміщення депо, стіну, збудовану німцями в часи окупації, а також найстаріші будівлі селища біля вокзалу: водонапірну башту, житлові будинки та будівлю старого депо. Вік цих споруд сягає до півтора сторіччя. На закінчення екскурсії повернулися у знайому вже Хлистунівку, де ще раз оглянули церкву, школу і будинок культури, а хто не втомився – позаймався на тренажерах. Поїздка була вдалою і продуктивною на історичні відкриття та знахідки.